Вживання БАД NSP для лікування артрозу.
Для початку спробуємо розібратися в будові суглобів.
Дві кістки, закінчуються вони хрящовими прошарками, а між ними синовіальна рідина. Все це разом складає суглобову капсулу.
Ну що ж тепер спробуємо розкласти всі артрозні порушення суглобів по полочках.
ДЕФОРМУЮЧИЙ ОСТЕОАРТРОЗ ПЕРВИННИЙ.
Найбільш поширене захворювання суглобів, в основі якого лежать передчасне старіння і дегенерація суглобового хряща, обумовлені порушенням метаболізму - спадом в кількісному відношенні з основної речовини хряща головної складової частини - протеогліканів. Причини порушення метаболізму хряща неясні. Допускають основні причини: значення тривалої мікротравматизції суглоба (професійний артроз), порушення кровообігу, підвищеної активності протеолітичних ферментів, генетичного, імунологічного і ендокринного чинників.
Дегенерація і зникнення амортизатора – хряща – викликає ущільнення (остеосклероз) і деформацію суглобових поверхонь з ділянками некрозу в них (кісти) і рясним розростанням краєвих остеофітів (патологічний наріст на поверхні кісткової тканини), до яких приєднуються дегенеративне ущільнення синовіальної оболонки, склероз і зморщування капсули суглоба. Все це веде до стійкої деформації суглоба, проте без значного порушення його функції. Інколи виникає невеликий реактивний синовіт (подразнення синовіальної оболонки шматочками відмерлого хряща). Найчастіше захворюють жінки у віці 40-60 років.
Вражаються головним чином тазостегнові й колінні суглоби, а також міжфалангові суглоби кисті. Поступово з'являються незначний біль, в основному з вечора (в протилежність уранішнім болям при артритах), і деформація суглобів, що повільно розвивається, за рахунок кісткових розростань у відсутність запальних змін в суглобових тканинах (припухлість, почервоніння). Лише зрідка виникають невелика слабо виражена хворобливість і нестійка припухлість. Рухи суглобів залишаються в повному об'ємі (за виключенням артрозу тазостегнових суглобів). При ущемленні шматочка відмерлого хряща між суглобовими поверхнями може виникнути симптом «блокади» - гострий раптовий біль і неможливість руху в суглобі, яка швидко зникає. Температура тіла і показники крові нормальні.
Рентгенографія виявляє прогресуюче звуження суглобової щілини, ущільнення і деформацію суглобових поверхонь, дрібні округлі дефекти кісткової тканини з чіткими контурами (кісти).
Деформуючий артроз тазостегнового суглоба (коксартроз) - найбільш важка форма артрозу, що протікає з болем при опорі на ногу, кульгавістю, пізніше із значними обмеженнями всіх рухів в суглобі. У пізній стадії має місце значне укорочення кінцівки внаслідок підвивиха голівки стегна. При двосторонньому враженні виникають «качина хода», атрофія м'язів стегна. При пальпації область суглоба болюча.
Деформуючий артроз колінного суглоба (гонартроз). З'являються тупий біль (основним чином при спуску зі сходів) в суглобі, там же відчувається хворобливість при пальпації, деформація за рахунок змін кісті. Періодично виникає велика припухлість. Зрідка визначається синдром «блокади» суглоба.
Деформуючий артроз міжфалангових суглобів (геберденовські вузлики) виникає головним чином у жінок в клімактеричному періоді. Розвиваються стійкі, щільні симетричні потовщення міжфалангових суглобів, інколи болючі при пальпації і такі, що часто призводять до викривлення фаланг.
Перебіг деформуючого остеоартрозу хронічний, без виражених загострень, з періодичним виникненням невеликого реактивного синовіту (запалення синовіальної оболонки суглоба). У цей період біль дещо посилюється.
Лікування артрозу.
Зменшення навантаження на хворий суглоб (обмеження ходьби і тривалого стояння на ногах, зменшення маси тіла, в пізній стадії - ходьба з палицею або на милицях). Щорічно 2 курси глюкозамін протягом 3 міс, 3 міс перерва; ібупрофен по 400 міліграм 3-4 рази в день; диклофенак по 25 міліграм 2-3 рази в день; місцево мазі й гелі при розвитку синовіту, вітамінотерапія (супер комплекс). За наявності реактивного синовіту - внутрішньосуставне введення гідрокортизону після промивання суглоба фізіологічним розчином.
Фізіотерапія - загальні сірководневі радонові ванни, ультразвук, парафінові або грязьові аплікації, масаж, лікувальна гімнастика без великого навантаження на суглоби (лежачи або сидячи). При коксартрозі, що далеко зайшов - хірургічне лікування.
ДЕФОРМУЮЧИЙ ОСТЕОАРТРОЗ ВТОРИННИЙ
Він є результатом різних захворювань суглобів (артритів, остео-хондропатій, травм, особливо з внутрішньосуглобним переломом) або природжених порушень статики, наприклад при дисплазії (порушення формування) стегна, плоскостопості, що змінюють правильне співвідношення суглобових поверхонь і які ведуть до дегенерації хряща в місці найбільшого навантаження. Може розвинутися у молодому віці і швидко привести до значної деформації суглоба і зменшення його рухливості.
Клінічна картина й рентгенологічні ознаки ідентичні тим, які є при первинному остеоартрозі, але враження буває зазвичай несиметричним і захоплює одиничні суглоби. Протікання важче, ніж при первинному остеоартрозі, деформація розвивається швидше і виражена значніше. Діагноз ставлять на підставі клініко-рентгенологічних ознак артрозу, що розвинулися після попереднього артриту або травми суглоба, а також за наявності природжених порушень статики.
Лікування деформуючого остеоартрозу.
Можлива рання хірургічна операція (артро-пластика, остеотомія, повний протез суглоба).
ДЕФОРМУЮЧИЙ АРТРОЗ ЕНДЕМІЧНИЙ (синоніми хвороба Кашина-Бека, уровська хвороба).
Генералізованний деформуючий остеоартроз з порушенням процесів окостеніння. Зустрічається в Східному Сибірі й Забайкаллі в ендемічних вогнищах.
Етіологія і патогенез Деформуючого артрозу Ендемічного.
Передбачають зараження грибком хлібних злаків або нестача мікроелементів (селену) у воді й грунті. У епіфізах кісток розвивається дегенеративний процес, що веде до деформації суглоба й порушення росту кісток, головним чином у дітей у віці 6-14 років.
Клінічна картина Деформуючого артрозу Ендемічного.
Поступово розвиваються деформації дрібних і крупних суглобів, контрактури, лордоз (вигин) поперекової частини хребта, короткопалость, низькорослість. Біль зазвичай несильний, запальні зміни суглобів відсутні. Зрідка спостерігається симптом «блокади» суглоба. Температура тіла і картина крові нормальні.
Діагностика. На рентгенограмі - зміна малюнка губчастої речовини епіфізів, потовщення суглобових поверхонь, множинні остеофіти (патологічні нарости).
Діагноз ставлять на підставі ендемічного характеру хвороби, хронічної прогресуючого протікання, множинної деформації суглобів, зупинки росту, рентгенологічної картини.
Прогноз: хвороба неухильно прогресує.
Лікування Деформуючого артрозу.
У ранній стадії хвороби застосовують риб'ячий жир, препарати фосфору і кальцію. Для зменшення болю і поліпшення функції суглобів рекомендується фізіотерапія: загальні радонові й сірководневі ванни, парафінові й грязьові аплікації, лікування на курортах Усолье (ванни розсолів) і Ямкун (радіоактивні ванни).
